<< Главная страница

Два кольори



Категории Дмитро Павличко ()Ў ./ 13 Клас (hid)Ў ../../SCHOOL/13class/

Оригинал Як я малим збирався навеснi Пiти у свiт незнаними шляхами, Сорочку мати вишила менi Червоними i чорними нитками. Два кольори моï, два кольори, Оба на полотнi, в душi моïй оба, Два кольори моï, два кольори: Червоне — то любов, а чорне — то журба. Мене водило в безвiстi життя, Та я вертався на своï пороги, Переплелись, як мамине шиття, Моï сумнi i радiснi дороги. [...] Менi вiйнула в очi сивина, Та я нiчого не везу додому, Лиш горточок старого полотна I вишите моє життя на ньому. Два кольори моï, два кольори, Оба на полотнi, в душi моïй оба, Два кольори моï, два кольори: Червоне — то любов, а чорне — то журба. Срiблиться дощ в тоненькому туманi, Як ниточка в прозорiм полотнi. А сонце по його блискучiй гранi Тече i душу сповнює менi. Лiричний герой просить зустрiти його i зупинити ласкавим поглядом його страждання. Моя печаль тебе не поневолить, А тiльки радiсний розбудить щем, Немов цього туману срiбна волоть, Замаєна i сонцем, i дощем. Вiрш Д. Павличка Два кольори був покладений на музику й став народною пiснею. Ця поезiя близька i зрозумiла кожнiй людинi. Основнi мотиви лiрики поета — iсторiя народу, проблеми нацiï, мовне питання, психологiчний самоаналiз.

Метки Два кольори, ДМИТРО ПАВЛИЧКО, скорочено, стисло, уривки, у скороченому вигладi, коротко
Два кольори


На главную
Комментарии
Войти
Регистрация